3 тобою, вірна, знову — чи прийду
в передвечірній час до скорбі моря?
Там сонця хресний хід стріча біду,
що мчить лазурні води, шумна й скора.
З тобою, добра, знову — чи прийду
на камінь світлений, лиш там без горя,
самі на світі, зглянем ніч сіду,
що випливає, в зорях неозора...
Чи захлюпочеться ласкава річ
і в місяці відступить сиза туча?..
Ні! мабуть, ні! Чиясь печаль співуча
тривожить — мучить груди цілу ніч,
і тільки вдосвіта, в часинку стріч,
горять гортензій голубі співзвуччя.
1944
Джерело: Василь Барка. Лірник - Нью-Йорк, В-во Нью-Йоркської групи, 1968.
Немає коментарів:
Дописати коментар