Василь Барка. Степний круг

Червневе небо; поле молоде;

сідобородий хлібороб на досвіт поглядом веде:

а де ти, доле людська, де?

— сповірмося! — колосся ллється в речі,

— вклонімося! — тополі, мов чернечі,

все: лебединникові в крузі білому,

хто поріднив колодязі, хатки, часовні,

все: леготові повнокрилому.

Верба, росою пожурившись, мовить:

— недоля з півночі бреде

і сніжні голоси пряде,

а щастя жде! бо вже недальня

гроза в списи прибрала.

Помислив дід; булані в степ одвів;

під бровами синіший гнів,

а з-за могил колиска дня багровна ...

Ворожить гайвороння,

і хмари жеврій переносять.

1946

Джерело: Василь Барка. Лірник - Нью-Йорк, В-во Нью-Йоркської групи, 1968.