Василь Барка. Мадонна

Мадонна: мати добра, пресвята —

все над колискою дитяти;

і очі — зорениці дня! уста

леління хочуть проказати.

Спини — залізних крилами, бо сльози

безквітні вікна залили ...

Спини на голубій дорозі зводів,

від сонця радісній — спини лихих,

що катувати вміють неповинних

і сіяти дитячу смерть кругом;

остережи, до серця руки тисни! —

бо в їхні ж двері вернеться розгром.

Від судних терезів огнем линеться

та божевіллям, що побило й вицвіт;

над немовлятами й жінками стеля

вже трощиться, вже почина жаріти.

Мадонно добра, вийди — закричи,

що годі, ворони, в зірках никати

жорстокими безумцями вночі

і вдень! — о, всеблаженна мати,

небесна нене, жди в підвалі,

бо вб’ють, бо в бомбах кинуть лють,

а вернуться, тобі ж і возпоють

подяку в древнім катедралі...

де квіти неба — до дитяти

леління хочуть проказати.

Київ 1943

Джерело: Василь Барка. Лірник - Нью-Йорк, В-во Нью-Йоркської групи, 1968.